На початку творящого дня і словес

беззаконням стражденної волі

піднімаю себе до байдужих небес,

до чужого, мені недосяжного болю.

Танець днів і ночей, як завжди,

на гармошці історії Вічність заграє.

А коли запитають, - ти звідки й куди,

відповім я - проїздом із раю.