Я можу зрозуміти стомлений твій згляд, -

від суперечок втома, помилок і перешкод,

очікувань тих вічних і поневірянь,

прихованих надій і розставань й негод.

Вульгарності негідників й пекуча згага,

і світом змучений фанатів і сліпців,

нападків агресивних дурнів і зневага

й вразливості тендітних щирих слів...

В «країні дурнів» задихалася душа,

вона зависла на межі світів вимог...

Ти став незрозумілий і самотній у віршах...

До чого всі утрати - лиш підкаже Бог!