Відкрий очі, народу мій любий.

Де та доля, та слава, та честь?

Я з роками вже став сивочубий,

Домовину готую та хрест…

Та невже не побачу країну

Ту, яку заповів нам Тарас,

І як води Дніпра мирно линуть –

Відраховують зоряний час?

Мій народе, розплющ свої очі,

Подивись хто стоїть у керма.

Сльози ллє Україна щоночі,

Бо майбутнього в неї нема…

Чути слово не наше – “ординське”.

Рідну мову співучу псують.

Дітям кажуть, що це українське.

На традиції наші плюють…

Скільки це все безглуздя терпіти?

Нудить вже від заморських панів.

Ми ж всі згинемо! Нащо сидіти?

Де нащадки славетних синів?

ШАН