За церквою стоїть маяк,

Стоїть на роздоріжжі.

Не боячись вітрів і мряк,

Як вежа у Парижі.

Стоїть, прорізуючи млу,

Наче вогнем від серця,

Як Прометей, що на валу

В кайданах, бідний, б’ється…

Стоїть і радість всім несе,

Всім морякам у морі.

Він, як товариша плече,

Рятує човен в горі.

Вже не одно століття він

Шлях вказує безпечний,

І так стоятиме без змін,

Стихіям суперечний.

Тож на горі стоїть маяк

Він – як і церква – божий знак!

А.Шевченко